Сергій Авдєєв: «Якби процесу очищення ринку не відбулося, ми були би сильно обурені, тому що почали виконувати норми регулятора задовго до їхнього впровадження»

Страхова компанія "Арсенал Страхування" добре відома на вітчизняному ринку. Попри те, що вона не посідає перших місць за сумою страхових премій та страхових виплат, компанія досить стабільна, сучасна, виконує всі вимоги головного фінансового регулятора. Тому після значної «чистки» ринку страхування, яке відбулося впродовж останніх трьох років, вона залишилися і досить ефективно працює, нарощуючи кількість клієнтів.

Керівники СК «Арсенал Страхування» вважають дії Нацбанку України щодо побудови цивілізованого ринку страхування досить нагальними і правильними. Про це та інше, а також, безумовно, про свою роботу та плани на майбутнє для banki.ua розповідає голова правління СК «Арсенал Страхування» Сергій Авдєєв:

Наш портфель, як і раніше, складається на 68% з КАСКО

— За підсумками 2022 року, компанія «Арсенал Страхування» посідає сьоме місце серед українських страховиків за сумою страхових премій – 1534,1 млн грн і шосте місце за сумою страхових виплат – 719,7 млн грн. З якими підсумками за цими важливими показниками «Арсенал» увійде у 2024 рік? Якщо вони будуть гіршими за торішні, то чому?

— Ми прогнозуємо, що за підсумками 2023 наші позиції за валовими зборами залишаться незмінними, це друге місце за КАСКО, нашому профільному виду та приблизно 2,2 млрд грн валових премій.

За виплатами пропорція також збережеться. Наш портфель, як і раніше, десь на 68% складається з КАСКО – це ринок, який ми добре розуміємо і на якому фокусуємось. У 2022 році в нас була думка стати повними членами МТСБУ, щоб мати можливість реалізовувати «Зелену картку», але наш андерайтинг вирішив, що це занадто ризиково, та як виявилось потім, не дарма.

Також ми свідомо не прийняли портфелі з медичного страхування, які залишилися після того, як з ринку пішли «Провідна» та «Альфа-Страхування». У цьому році я не бачу більше ніяких подібних пертурбацій, які могли би вплинути на ринкові позиції компаній. Тож вважаю, перша десятка не зміниться.

Наша компанія прекрасно почувається і без іноземців у капіталі

— «Арсенал Страхування» – компанія зі 100% українським капіталом. Ви не хотіли ніколи залучати іноземні інвестиції чи іноземних членів з певною часткою акцій вашої компанії? У чому переваги та недоліки страхових компаній, які мають суто українській капітал?

— Звісно ж ми завжди думали про це, і навіть мали багато шансів залучити інвестора. Але проблема полягає в тому, що іноземці занадто дешево оцінують ринкову вартість українських компаній – тож наші оцінки не співпадали.

У нас прибутковий страховий бізнес, ми могли б зробити його ще більш привабливим за рахунок інвестицій, але не готові впускати будь-кого за будь-які гроші. Інвестор, на якого ми очікуємо, повинен бути по-перше, профільним, а по-друге, не намагатися скористуватись скрутним положенням України, щоб купити тут якісь активи, умовно, за нуль.

Вважаю, що наша компанія прекрасно почувається і без іноземців у капіталі. Хоча звісно було б добре мати бенефіти від того, що ти частина якоїсь страхової групи: почувати себе під захистом фінансових гарантій материнської компанії, мати можливість користуватись цифровими материнськими активами та не інвестувати купу грошей в ІТ, мати доступ до експертів.

Але з іншого боку, всі ці бенефіти завжди тісно пов’язані з відсутністю самостійності у прийнятті рішень, управлінською консервативністю та зайвою обережністю, що пригальмовує рух уперед. Компанії з іноземним капіталом як великі океанські лайнери – довго розмірковують та приймають рішення місяцями, а то й роками. А поки ми на 100 % українські, ми швидкі та гнучкі. Це наша «супер-сила». А щодо капіталу (іноземні компанії своєю перевагою завжди висували саме розмір капіталу) то на обраний нами обсяг бізнесу, у нас його і так достатньо. Всі нормативи регулятора ми виконуємо.

Всі гравці, які пішли з ринку, не відповідали регуляторним нормам – неправильно формували резерви та демпінгували

— Національний банк України на початку осені вирішив ґрунтовно посилити нагляд за ринком небанківських фінансових послуг. Так було оприлюднено кілька проєктів нормативно-правових актів, які безпосередньо стосуються небанківського фінсектору. Це, приміром, оновлення критеріїв оцінки ризику небанківських фінустанов та проєкт положення про безвиїзний нагляд за діяльністю учасників фінринку. Все це у першу чергу стосується страхових компаній. Як ви розцінюєте таке посилення нагляду від головного фінансового регулятора? Які нові нормативно-правові акти вже є чинними, а які лише планується ввести у практику? Як це позначиться на страховому ринку?

— Вважаю діяльність регулятора своєчасною та правильною. Саме зараз, у період воєнних дій, фінансове становище страховиків є вразливим внаслідок впливу різноманітних ризиків.

Достатність капіталу та сформованих страхових резервів, дотримання вимог щодо політики прийняття ризиків, впровадження корпоративного управління – це все те, що повинен був зробити ще попередній регулятор.

Звісно страховим компаніям та їх власникам, для яких страховий бізнес був не першим пріоритетом, та які навіть гадки не мали, що страхова компанія – це не магазин побутових товарів «купив – продав», а фінансова установа зі складними з професійної точки зору внутрішніми процесами, де працюють не тільки агенти, а андерайтери, актуарії, врегулювальники, спеціалісти з фінансового моніторінгу та комплайенсу та люди інших «нерозповсюджених» професій. Також та, в яку потрібно інвестувати власні кошти (а для цього їх треба як мінімум, мати), якщо компанія має потенціал для розвитку та зростання.

Впродовж останніх трьох років кількість страхових компаній зменшилась вдвічі – з 233 до 115 компаній. Не пам’ятаю серед них насправді «ринкових» компаній, про яких можна було би сказати, що це сталося внаслідок несправедливих дій регулятора. Всі ці гравці не відповідали регуляторним нормам – вони неправильно формували резерви та демпінгували, вони були недокапіталізовані.

«Провідна» та «Альфа-Страхування» дійсно були ринковими, але з їхньою діяльністю пов’язані інші проблеми, які й вирішив регулятор. Поза тим, якби цього процесу очищення ринку не відбулось, ми були би сильно обурені, тому що почали виконувати ці норми задовго до їхнього впровадження. Тож чому ми це робимо, а хтось з компаній на ринку – ні?

Можна бути прибутковим та не виконувати регуляторних норм водночас

— Що з цього приводу можна сказати про новий закон «Про страхування» №1909-IX, який частково переймає практику Євросоюзу щодо регулювання страхового ринку та починає повністю бути чинним з 2024 року?

— Новий Закон як частина виконання Євродиректив забезпечує суттєвий крок до Євроінтеграції. Його впровадження вплине не лише на страховий ринок України, а й на багато інших ринків та процесів, навіть забезпечить в подальшому важливу роль у захисті інвестицій в нашу країну.

— Рентабельність капіталу ризикових страховиків була порівнянною з попередніми роками і становить 6%. Прибуток одержали 72% компаній. Серед компаній зі страхування життя прибутковими були 83% страховиків. Як ви вважаєте, чому тоді у 2022-23 роках відбулося велике скорочення кількості учасників страхового ринку?

— Тому що можна бути прибутковим та не виконувати регуляторних норм водночас. Можна заробити прибуток, занижуючи страхові резерви, наприклад. Можна заробити прибутки від високоризикових операцій, не маючи налагоджених процесів безперервного управління ризиками в компанії.

А можна не робити ризикових операцій та все рівно отримати прибуток, як це й сталося у 2022 році, тільки тому, що рівень збитковості був екстримально нижчим, ніж у попередніх роках. Але у будь-якому випадку прибуток не свідчить про достатність капіталу та страхових резервів, про якість інвестиційної політики та дотримання інших показників згідно Solvency II.

А рентабельність капіталу у страховиків, що займалися класичним страхуванням, завжди була мала. Тому й річ у тому, чи згодні акціонери інвестувати у капітал страховика за наявності альтернативних бізнесів з вищою доходністю.

Дехто з компаній зараз самі здають ліцензії, тому що акціонери не готові. Ми – готові, але тільки тому, що маємо надію на подальше очищення ринку, що, на нашу думку, призведе до зростання якості страхових послуг для кінцевого споживача та водночас до зростання доходності страховиків.

Ми були однією з перших компаній, якій НБУ дозволив виконувати перестрахові платежі

— Як ви розцінюєте роботу Програми гарантій для перезапуску ринку страхування та перестрахування для відновлення України? Чи цікава вона вам на даному етапі?

— Поки що я володію інформацією, що розміщена на сайті Мінекономіки. На жаль, з цієї інформації зовсім не зрозуміло ні механізму дії гарантій, ні потенційних користувачів – чи зможуть страхові компанії претендувати на відшкодування та в яких розмірах, чи то прямі гарантії воєнних ризиків для кредиторів? Принаймні зараз йдеться просто про «максимальне використання існуючої інфраструктури страхової галузі», але поки що без деталей.

— Чи відчули полегшення страхові компанії та їхні клієнти (і, насамперед, ваша), після того, як регулятор скасував призупинення можливості перестрахування ризиків за кордоном у 2023 році?

— Регулятор не скасував, а дозволив страховикам здійснювати оплату за перестрахування за виконання певних умов. Хтось зі страховиків їм відповідає, а хтось – ні. Ми були однією з перших компаній, якій НБУ дозволив виконувати перестрахові платежі. Звісно ж, наші партнери-перестраховики були задоволені погашенню заборгованості.

Скоро скінчиться дикість, яка залишається ще з нульових років: комісійні винагороди у 50% всіляким «агентам» чи продаж страхових полісів у стихійних місцях

— Чимало експертів зазначають, що велике скорочення кількості страхових компаній, яке відбувалося та відбувається зараз, залишить у виграші клієнтів, адже буде дуже малою ймовірність наскочити на неплатоспроможну компанію. Чи поділяєте ви таку думку?

— Звісно, можете навіть не сумніватися. Вважаю, що з ринку по-перше, підуть ризикові з точки зору їхньої платоспроможності страхові компанії. По-друге, нарешті скінчиться уся та дикість, яка залишається ще з нульових, - наприклад, комісійні винагороди у 50% всіляким «агентам», які просто опинилися в потрібному місці у потрібний час (в ці винагороди просто не буде вигідно «інвестувати» капітал).

Також не буде можливим продаж страхових полісів у стихійних місцях по типу з автомобіля, що припаркований біля дороги, не буде договорів страхування з «нестандартними» прихованими умовами, що відповідають інтересам будь-кого, але не клієнта, що заплатив за цей папірець великі гроші. Вважаю, що залишиться до 50 страхових компаній і для українського ринку це буде достатньо.

Ми досі консервативні у своїй продуктовій політиці

— Які страхові продукти Вашої компанії на теперішньому етапі користуються найбільшим попитом у клієнтів? Що ви можете сказати про затребуваність таких видів страхування, як фармацевтичне чи медичне та страхування усіляких воєнних ризиків, включаючи страхування квартир українців від пошкоджень?

— Ми досі консервативні у своїй продуктовій політиці, тож як і раніше сфокусовані на КАСКО. Що ми зробили тут нового? Нещодавно ми запустили «Патронус», страховку авто від воєнних ризиків з франшизою 10% і агрегатною страховою сумою.

Ми приймаємо на страхування будь-яке авто до десяти років експлуатації, з територією використання «Україна» за виключенням територій, де ведуться бойові дії.

Щодо квартир та домівок українців, то ми також у процесі підготовки відповідного продукту, але вважаєм, що він, як і «Патронус», користуватиметься досить стриманим попитом через високу ціну. Лікування травм та поранень фізичних осіб, окрім реабілітації – це є опцією будь-якого договору ДМС ще з початку вторгнення.

Що стосується промислових об’єктів, то, на жаль, ми тут можемо запропонувати покриття тільки за деякими об’єктами за рахунок власного утримання – це в межах 5 – 10 млн грн.

Про Easy KATKA та страхування транспорту та вантажів

— Чи виправдав ваші очікування страховий продукт EASY КАТКА? Яка динаміка кількості користувачів цього продукту у 2023 році у порівнянні з двома попередніми роками? Яка в цілому ситуація з попитом у населення на такий продукт як КАСКО? Які очікування на 2024 рік?

— Продукт Easy KATKA – це не наш продукт. Це партнерській продукт нео-страхування від технологічної компанії Easy Peasy Insurtech. Для нас вони як Mono для Універсалбанку. У них свій маркетинг, своє ціноутворення та своя технологічна платформа. Ми тільки приймаємо ризики.

Щодо об’ємів бізнесу через них, то для порівняння це приблизно, як працювати з двадцяткою автодилерів та не перетинатися ні з ким з конкурентів. За 2023 рік обсяги продажу через EzPz збільшилися втричі та становлять декілька тисяч користувачів. Для нас це доволі привабливий діджитал-канал продажу, де ми не несемо ніяких додаткових витрат.

Співпраця з іншуртехами - це доволі розвинута практика в Америці та вже й в Європі. У подальшому ми плануємо розвивати співпрацю з іншуртехами як з окремими партнерами по мірі їх появи в Україні.

— Як продовження цього питання: чи бере ваша компанія участь у страхуванні ризиків суден, автомобільного та залізничного транспорту, які перевозять важливі вантажі, включаючи зернові. Яким чином, на вашу думку, можна на даному етапі вирішити проблеми страхування таких засобів перевезення вантажів та самі вантажі? Що з вашого досвіду, ви можете сказати, яким чином до цього ставляться перестраховочні компанії?

— Наш облігатор, як і раніше, покриває страхування вантажів, включаючи зернові. Теж саме стосується й страхування ризиків суден, автомобільного та залізничного транспорту. Але якщо йдеться про покриття воєнних ризиків, то іноземного перестрахування наразі немає. Я вважаю, що цю проблему можна було б вирішити за рахунок міжнародних донорів – DFC, MIGA.

Чув, що MIGA надали гарантію банку «Львів» на покриття воєнних ризиків, але деталей, на жаль, не знаю. Також є чинні програми гарантій від Мінфіну для банків, але ж знов таки у випадку настання ризику, гроші на покриття збитків підуть з нашого державного бюджету.

Не бачу перспектив у пропозиції щодо субсидіювання державою страхового платежу за аналогією агрострахування, тому що проблема не стільки в спроможності підприємств щодо сплати платежу, а у перестрахуванні. Тож розподіл ризиків ймовірно може відбутися серед страховиків в Україні, але ж ємність такого внутрішнього перестрахувального ринку занадто мала у порівнянні з майбутніми збитками. Портфельні програми гарантій від таких інституцій як MIGA як альтернатива перестрахуванню, на мій погляд, вирішили б ці питання.

Рівень втримання клієнтів дуже високий – 70%

— Які заходи заохочування для своїх нинішніх та потенційних клієнтів пропонує ваша компанія і яким чином вони позначаються на збільшенні їхньої кількості та якості?

— Ми сегментуємо наш портфель і в нас діє програма лояльності для клієнтів, рівень збитковості яких ми вважаємо нормальним. Це дозволяє нам мати досить високий рівень втримання клієнтів – близько 70% та показник NPS на рівні 10 (згідно з незалежним дослідженням компанії Revisior).

Також у нас діє дуже ефективна модель партнерського продажу – у її рамках ми постійно проводимо партнерські акції, наприклад, розіграші страхових продуктів серед майбутніх клієнтів – покупців авто.

Бесіду вів Олег Громов

Джерело banki.ua